ДЕРЖАВНА МІГРАЦІЙНА СЛУЖБА УКРАЇНИ надала роз’яснення стосовно даного питання:
Батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей. Опікун є законним представником малолітньої особи та фізичної особи, визнаної недієздатною. Законним представником у випадках, встановлених законом, може бути інша особа (стаття 242 ЦК України).
Згідно з положеннями статті 6 СК України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Відповідно до статті 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має часткову цивільну дієздатність, а фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) – неповну цивільну дієздатність.
Разом з цим звертаємо увагу, що види особистих немайнових прав передбачені статтею 270 ЦК України. Так, згідно з положеннями частини першої цієї статі, відповідно до Конституції України, фізична особа, зокрема, має право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування.
Порядок здійснення особистих немайнових прав, визначений статтею 272 ЦК України.
Згідно з частиною першою статті 272 ЦК України, фізична особа здійснює особисті немайнові права самостійно. В інтересах малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх фізичних осіб, які за віком або за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої особисті немайнові права, їхні права здійснюють батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники.
Отже, законне представництво не передоручається.
З огляду на викладене, подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування)/ заяви про зняття із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком до 14 років, здійснюється лише одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників.
Водночас інформуємо, що подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування)/ про зняття із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування) дитиною віком від 14 до 18 років здійснюється самостійно та за згодою її батьків або інших законних представників чи одного з них.
У випадку неможливості подання заяви дитиною самостійно, заява про реєстрацію місця проживання (перебування)/ про зняття із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування), може бути подана одним із батьків (законних представників) за згодою іншого з батьків (законних представників) дитини.
Тому нотаріус відмовляє батькам у посвідченні довіреності на представництво повноважень щодо малолітньої дитини на підставі ч.3 ст.237 та ч.1 ст.242, ст. 244 Цивільного кодексу України, керуючись постановами Верховної Ради України, указами та розпорядженнями Президента України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також наказами Міністра юстиції України, серед яких наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 «Про затвердження порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», у якому у п.3.4 глави 1 розділу ІІ вказано «Нотаріус не приймає для посвідчення правочин, що укладається від імені малолітньої дитини представником батьків (усиновлювачів) або одного з них».