Захід став платформою для діалогу, де кожен учасник мав можливість висловити своє бачення партнерства між навчальними закладами та роботодавцями і обговорити стратегічно важливе питання — як поєднати інноваційні технології та сучасну освіту, аби забезпечити сталий розвиток регіону та створити нові можливості для молоді, а також дати відповіді на запитання:

- яким має бути фахівець майбутнього;

- як освіта може гнучко реагувати на технологічні зміни;

- яким чином бізнес та громада можуть підтримати цей процес.

Розвиток робототехніки, автоматизації та впровадження новітніх технологій, таких як лазерне зварювання, відкривають перед нами абсолютно нові горизонти. Водночас вони ставлять перед системою освіти нові виклики — потребу оновлення програм, зміни підходів до підготовки кадрів і тіснішої взаємодії з виробництвом.

До учасників заходу з онлайн-включенням звернулася Ірина Шумік, генеральна директорка директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки України. Пані Ірина подякувала освітянам, партнерам і представникам бізнесу за активну співпрацю, наголосивши на важливості розвитку сучасної професійної освіти як ключового чинника відновлення економіки.

Привітання продовжила Юлія Кравченко, спеціалістка моніторингу грантових проєктів Представництва Фонду міжнародної солідарності в Україні (ініціатива Skills4Recovery). Вона відзначила вагомість партнерства між закладами освіти та міжнародними програмами, що допомагають модернізувати навчальний процес і розширюють можливості для молоді.

В першій панельній дискусії круглого столу взяли участь представники місцевої влади, представників державного сектору та освітяни. Питання, які були обговоренні стосувалися розвитку технічної освіти, оновлення навчальних програм і підготовки фахівців, які відповідають сучасним потребам ринку праці.

Голова Шептицької районної державної адміністрації Андрій Дяченко наголосив, що підтримка технічної освіти має стати одним із пріоритетів місцевої влади. За його словами, модернізація навчальної інфраструктури та тісна співпраця з бізнесом є рушійною силою змін у громадах, які проходять економічну перебудову.

До нього приєднався заступник міського голови Шептицька міська рада Володимир Коваль, який підкреслив, що розвиток інженерної освіти — стратегічний напрям громади, адже саме технічні спеціальності формують кадровий потенціал місцевої економіки.

Депутат Шептицької міської ради Петро Остапюк акцентував увагу на потребі створення спільних програм фінансування освіти, де б об’єднували зусилля місцева влада, бізнес та донори.

Представник ДП «Львіввугілля» звернув увагу на зростаючий попит на фахівців у галузях автоматизації та роботизації — напрямах, які визначатимуть розвиток енергетичного й гірничого секторів.

Заступник начальника відділу економіки Управління майном спільної власності Львівської обласної ради Михайло Мураль підтримав цю думку, відзначивши потенціал залучення обласних ресурсів до модернізації навчально-практичних центрів технічних професій.

Про важливість оновлення освітніх програм і підвищення кваліфікації педагогів говорив Ярослав Дмитришин із НМЦ ПТО Львівщини, наголошуючи, що лише сучасні технології та підготовлені викладачі здатні сформувати конкурентоспроможного фахівця.

 

У другій частині круглого столу говорили про взаємодію трьох ключових сфер: освіта — наука — бізнес, і про те, як їхнє партнерство може забезпечити якісну підготовку фахівців для сучасного виробництва.

Серед бізнес- і освітніх партнерів виступив Данило Урієкін, представник компанії FANUC Україна, який представив світовий досвід інтеграції промислових роботів у навчальний процес. Він підкреслив, що практична підготовка є ключем до успішного працевлаштування молоді.

Професор Інституту енергетики та систем керування НУ «Львівська політехніка» Олексій Кузнєцов окреслив основні компетентності, необхідні молодим інженерам для роботи в автоматизованих системах, а Андрій Яворський з ІФНТУНГ звернув увагу на поєднання класичної інженерної освіти з робототехнікою та лазерними технологіями.

Про застосування інноваційних методів у будівельній сфері розповів Любомир Жовтуля з Університету Короля Данила, який презентував досвід упровадження лазерних технологій у підготовку архітекторів.

Директор Ставропігійського ВПУ Андрій Стахник підкреслив, що навчальні програми та матеріально-технічна база потребують системного оновлення, щоб відповідати сучасним стандартам виробництва.

Представники агрокомпанії АГРОТЕХНІКА"Vinavi" Йосип Паламар та Олександр Манера поділилися досвідом автоматизації процесів в агросекторі й висловили готовність співпрацювати з навчальними закладами над створенням спільних лабораторій.

Від Інституту механічної інженерії та транспорту Вадим Ступницький представив модель партнерства між університетами, коледжами та бізнесом, а представниці компанії «У-КАН ІНТЕРСЕРВІС» Людмила Турик та Вікторія Футей наголосили, що сучасний ринок потребує інженерів із реальними практичними навичками, а освітні програми мають швидше адаптуватися до вимог роботодавців.

Михайло Лапець із компанії «Цифрові рішення» зазначив, що цифровізація виробництва ставить нові виклики перед освітою — майбутні фахівці повинні володіти ІТ-компетентностями, необхідними для роботи в умовах «розумних» підприємств.

Цікаві напрацювання представили також Сергій Никифорчин і Руслана Медвецька з Кам’янець-Подільського коледжу, які поділилися досвідом упровадження робототехніки в навчальний процес, що, за їх словами, суттєво підвищує мотивацію студентів.

Після розмови про технології, інновації та виробництво , перейшли до обговорення про нові підходи до навчання, оновлення робочих програм і партнерство освіти з роботодавцями.

Виступали Ігор Грицай (представник кафедри робототехніки та інтегрованих технологій машинобудування, Інститут механічної інженерії та транспорту), Андрій Сліпчук (представник кафедри робототехніки та інтегрованих технологій машинобудування, Інститут механічної інженерії та транспорту), Віталій Власовець (представник кафедри машинобудування, ЛНУВМБ імені С. З. Ґжицького), Ігор Бондаренко та Валерій Давидюк (ТОВ «АГК Україна»), Ігор Щур (завідувач кафедри електромехатроніки та комп'ютеризованих електромеханічних систем) та Олександр Ласкін (ЧЗМК), які зосередили увагу на потребі міждисциплінарного підходу, розвитку партнерства між коледжами та університетами, а також на адаптації молодих фахівців до умов сучасного виробництва.

Представники компанії ДТЕК поділилися практиками перекваліфікації працівників і впровадження інновацій у промислових підприємствах, а Вадим Теодорович (викладач Червоноградського гірничо-економічного фахового коледжу) наголосив на необхідності постійного підвищення кваліфікації педагогів і методичної підтримки у процесі впровадження нових технологій.

Підсумовуючи, учасники круглого столу відзначили, що саме через постійний діалог і партнерство між освітою, бізнесом та громадою можна створити систему підготовки фахівців, яка відповідатиме викликам сучасного ринку праці. Такий захід є прикладом ефективної співпраці, спрямованої на майбутнє розвитку регіону.

Проєкт “"ROBOTIC PROCESS AUTOMATION – крок до ефективності” впроваджується КЗ ЛОР «Червоноградський професійний гірничо-будівельний ліцей» за фінансової підтримки Європейського Союзу, Німеччини, Польщі, Естонії та Данії в межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, яка реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Solidarity Fund PL (SFPL).